Публикации
Биография
Документы
Приёмная сенатора
Благотворительность
Фото галерея
Тема дня  Россия-Украина  Регион  Россия-Беларусь  Сенатор ТЭК Экология

Документы

Виступ голови Ради ОУР та Ради ФНКА УР Василя Думи на IV Всесвітньому форумі українців

Вельмишановний пане Президенте України!
Вельмишановні члени Президії та делегати Форуму!
Дозвольте щиро привітати всіх вас у столиці Української держави від імені майже трьохмільйонної української громади Російської Федерації.
За період після ІІІ Форуму, а особливо останнім часом, українські організації Росії активізувались, зміцнили свої позиції у російському суспільстві.     Значно зросла кількість українських організацій. Одним з головних своїх завдань ми бачимо об"єднання всіх національно-культурних автономій, земляцтв, товариств українців в єдину українську організацію. Зараз в Російській Федерації діють 105 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій. Переважна більшість з них входять у склад ОУР та ФНКА УР. Найбільші здобутки українські організації мають в галузі культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії. Така робота активно проводиться у Республіках Башкортостан, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія, Татарстан, у Краснодарському, Красноярському, Приморському, Ставропольському, Хабаровському краях, багатьох областях Росії, містах Москві та Санкт-Петербурзі.
Українці Росії активно включились у заходи, які проводились у рамках року України в Росії і в багатьох випадках були ініціаторами і головними організаторами таких заходів. Проведено чергові Всеросійські фестивалі українських хорових колективів імені Олександра Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва у місті Сочі (Краснодарський край). Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні.
    Багаторічні зусилля української громади по заснуванню та розвитку Бібліотеки української літератури в Москві гідно завершились урочистим відкриттям у центрі російської столиці нового приміщення бібліотеки. Тепер це – найбільший у Російській Федерації бібліотечний комплекс, створений з максимальним врахуванням новітніх технологій і устаткований найсучаснішим обладнанням. Це загальнодоступна спеціалізована бібліотека, фонд якої нараховує близько 50 тисяч одиниць, серед яких українська художнья література, матеріали та документи про історію і культуру України українською і російською мовами, українські періодичні видання.
У 2004 році в Карелії встановлено пам’ятний хрест «Убієнним синам України» на місці розстрілу представників української інтелігенції. Видано книгу про цю подію. Найближчим часом відбудеться урочисте відкриття пам’ятної дошки на будинку в столиці Татарстану Казані, де перебував під час свого заслання видатний український політичний діяч та історик Михайло Грушевський.
Налагоджено систематичний випуск загальноросійського часопису Об’єднання українців Росії “Український огляд”. У Росії в мережі Інтернет створені кілька українських сайтів, які інформують про життя в Україні та українців за її межами, ведуть цікаві дискусії, публікують матеріали про роботу українських організацій Росії. Відновлено випуск газети «Українські вісті». Налагоджено розсилку газети у всі регіональні відділення ОУР та ФНКА.  Зараз газета друкується російською мовою і завдяки своїй врівноваженій позиції викликає велику зацікавленість не тільки серед українців Росії, я й серед етнічних росіян. У майбутньому планується друкувати газету двома мовами.
Українські газети також виходять у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї. Але цього вкрай недостатньо для задоволення інформаційних потреб українців Росії. Сьогодні в Росії немає державного українського телеканалу і української радіохвилі. Загалом треба відзначити, що задоволення інформаційних потреб українців Росії не відповідає нормам цивілізованого суспільства.

Я неодноразово піднімав це питання в своїх листах та під час особистих зустрічей в Україні на найвищому рівні, розповідав, що зможу переконати своїх колег, знайти спонсорів та необхідні фінансові ресурси, щоб у Росії працювали українське радіо, телебачення, друкувались українські газети і журнали. Однак належної підтримки не отримав.
Багато проблем існує в українській національній освіті в Російській Федерації. Українська мова та інші українознавчі курси вивчаються в базовому шкільному плані у 7 школах Росії: у Москві, Республіці Башкортостан та Томській області; як факультатив у 5 школах Росії: у Москві, Республіці Комі та Ханти-Мансійському автономному окрузі. Українська мова та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народного мистецтва. У деяких регіонах працюють суботні і недільні школи при освітніх закладах або українських товариствах.  У Московському лінгвістичному ліцеї № 15 55 в 2004 р. відбувся перший випуск українського класу, учні якого можуть похвалитись добрим знанням української мови. У 9 вищих учбових закладах Росії вивчаються українська мова та література. Це Московський державний університетет ім. М.В.Ломоносова, Московський державний лінгвістичний університет, Московський державний інститут міжнародних відносин, Дипломатична академія, Воронізький, Красноярський та Тюменський державні університети, Томський державний педагогічний університет, Уфімська філія Московського відкритого державного педагогічного університету.
У 2003 р. в Росії з’явилась така цікава форма виховання молоді як пластовий рух. Групи молодих українців брали участь у пластових таборах в Україні. Учні з Москви, Воронежу, Нижньокамська, Кубані та інших реґіонів відвідують табори української мови в Україні.
Але в Російській Федерації до цього часу не склалось системи української освітньої роботи, не існує жодної української школи та дошкільного дитячого закладу. Державні органи Російської Федерації при вирішенні проблем національної освіти в більшості випадків обмежуються декларативними заявами. Пасивною є і значна частина самих українських організацій. Як результат – велика кількість українських дітей та молоді не залучені до вивчення української мови, культури та історії України.

Не одержали належного відгуку звернення кількох Конґресів українців Росії до органів Російської влади стосовно розробки і впровадження в життя державної програми підтримки української культури в Росії.  Не можна говорити і про стабільну підтримку українських організацій з боку органів реґіональної і місцевої влади. Це свідчить про  недоліки національної політики в нашій країні і незадовільне здійснення існуючого законодавства  в цій галузі. Численні реорганізації російської виконавчої влади призвели до зменшення ваги національного питання у практичній діяльності федеральних державних структур. Зараз я, як член верхньої палати російського парламенту, поставив питання про необхідність створення федеральної програми розвитку української культури, що стало б суттєвим кроком до більш повного задоволення національно-культурних потреб українців Росії.
Особливо відповідальною і напруженою для українських організацій, керівництва ОУР і ФНКА УР була робота під час президентської виборчої кампанії в Україні. Українські організації виступили за те, щоб вибори Президента України пройшли на демократичних засадах, з виконанням всіх вимог цивілізованої виборчої процедури, і щоб право кожного громадянина України на вільний вибір було реалізовано цілком і повністю. ОУР і ФНКА УР вважали неприпустимим втручання у хід виборчої кампанії в Україні, маючи на увазі, що обрання органів влади в Україні є суто внутрішньою справою Української держави і вільним вибором українського народу. Українські організації активно виступили проти спроби відкриття сотень фіктивних виборчих дільниць в Росії. Під час виборів ОУР та ФНКА УР направили в Україну понад 60 міжнародних спостерігачів – громадян Російської Федерації (у складі групи спостерігачів від Світового Конґресу Українців). Така ж робота проводилася й під час нещодавніх парламентських виборів.
Більш дієвою стала співпраця ОУР і ФНКА УР зі Світовим Конґресом Українців. Делегати українських організацій Росії взяли активну участь у VIIІ Світовому Конґресі Українців, який вперше проходив на українській землі.
Та на жаль, сьогодні ми не відчуваємо достатньої підтримки з боку Уряду України. А українці Росії потребують живого спілкування з керівниками Української держави, громадськими та культурними діячами України не менше, ніж українці Канади чи Америки.  
 У питанні співпраці українських організацій  з органами та установами Української держави існують серйозні проблеми. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма “Закордонне українство до 2005 року”. Закон України “Про правовий статус закордонних українців” запрацював з великою затримкою. Добре, що у Міністерстві закордонних справ України з’явилась спеціальна структура, яка опікується проблемами українців світу. Добре, що вже другий рік працює спеціальна бюджетна програма, спрямована на допомогу українським організаціям. Але ця робота занадто забюрократизована, заформалізована, не підкріплена чіткими законодавчими та підзаконними актами. Українським організаціям, особливо у віддалених реґіонах Росії, важко інколи налагодити  співпрацю з Генеральними консульствами України, а ті не виявляють власної зацікавленості у такій співпраці.
Я зустрічався з новопризначеним Послом України в Росії Олегом Дьоміним. В результаті тривалих переговорів ми досягли взаєморозуміння і згоди з багатьох важливих питань. Спільно з Посольством плануємо створити структуру, яка б займалася питанням трудових мігрантів з України. У мене з"явилась надія на те, що буде зроблено ряд конкретних кроків і в напрямку налагодження діалогу України з українською громадськістю Росії.   
Окремо хотів би зупинитись на стосунках українців Росії з Культурним центром України в Москві. Протягом багатьох років представники діаспори марно намагаються привернути увагу державних органів та громадськості України до серйозних недоліків у його роботі. Культурний центр практично втратив нормальні робочі контакти з українською діаспорою і зокрема з федеральними українськими організаціями Росії. Магазин «Українська книгарня» не працює в повну силу і не відображає реального стану українського книговидання.    Українська студія звукозапису перестала працювати в Культурному центрі через непомірно високу орендну плату. На вимогу керівництва Культурного центру припинив свою діяльність у його приміщенні Клуб шанувальників українського спорту. У Центрі повністю відсутня робота з дітьми і молоддю.
Спільно з українською громадськістю Культурний центр на високому рівні міг би пропагувати українську культуру і освіту в Російській Федерації. Ми за співпрацю. Проте будь-який проект діаспори викликає у дирекції Культурного центру нерозуміння і протидію. Діаспора не має навіть маленької кімнати у величезному і розкішному приміщенні Культурного центру, в той час, як велика частина площі здається в оренду.
Форми роботи Центру категорично не відповідають сучасним потребам Української держави та української діаспори. Сподіваюсь, що Президент України і новостворений уряд проявлять волю і спитають з керівництва Культурного центру, як виконується президентський Указ про покращання діяльності інформаційно-культурних центрів за кордоном.
Радий з багатьма своїми колегами бути присутнім на цьому шанованому зібранні світового українства. Бажаю всім успіхів, доброго настрою і плідної роботи.
Київ, 18 серпня 2006 р.

НОВОСТИ
16.05

19 мая 2011 года в 10:00 состоится очередное заседание Костромской областной Думы.

подробнее

13.05

16 мая 2011 года в  9:00 состоится еженедельное оперативное совещание при губернаторе Костромской области.

подробнее

10.05

12 мая 2011 года в 12:00 состоится заседание Комитета Совета Федерации по природным ресурсам и охране окружающей среды.

подробнее

10.05

11 мая 2011 года в 12:00 Комиссия Совета Федерации по взаимодействию со Счетной палатой Российской Федерации совместно с Комитетом Совета Федерации по социальной политике и здравоохранению проводит заседание "круглого стола"

подробнее

06.05

10 мая 2011 года в  10:00 состоится еженедельное оперативное совещание при губернаторе Костромской области.

подробнее

25.04

28 апреля 2010 года в 11:00 состоится круглый стол Комитета Совета Федерации по природным ресурсам и охране окружающей среды.

подробнее

25.04

27 апреля  2011 года в 10:00 состоится 295-е заседание Совета Федерации.

подробнее

25.04

26 апреля 2011 года состоится заседание Комитета Совета Федерации по природным ресурсам и охране окружающей среды.

подробнее


Архив


Тема дня |  Россия-Украина  | Регион |  Россия-Беларусь  | Сенатор | ТЭК | Экология
Публикации | Биография | Документы | Приёмная сенатора | Благотворительность

© 2006 Дума Василий Михайлович